Перше, що робить людина, яка вирішила долучитися до «когорти» рибалок, йде в спеціалізований магазин товарів та аксесуарів для риболовлі, щоб вибрати вудку. Але, побачивши все різноманіття пропозицій, новачкові складно не розгубитися. Тут тобі і звичайні, і кастингові спінінги, коропові, фідерні, штекерні та інші види вудилищ. Щоб не помилитися у виборі, спочатку треба розібратися в їх видах, зрозуміти, чим вони відрізняються один від одного, які особливості мають.

Тип вудилища

Обираючи снасть з урахуванням цього параметра, треба розуміти, яку рибу та в яких умовах ви збираєтесь ловити. Для цього необхідно мати інформацію про запропоновані сьогодні ринком типи вудлищ, їх переваги.

Спінінговим називають пристосування, забезпечене спеціальною котушкою. Воно використовується у разі потреби закидання приманки на значну відстань. Варіантом спінінга для ведення приманки стрибками в придонній зоні або по дну називається джиговим вудилищем. Лов з його використанням може здійснюватися з човна або з берега.

На відміну від спінінгового кастингове вудлище відрізняється наявністю на рукоятці «курка» («тригера») – виступу. Така конструктивна особливість допомагає утримувати снасть, робить керування нею зручнішим. Іншою відмінністю джигової вудки від спінінгової є те, що на першій встановлюється мультиплікаторна, а на другій – безінерційна котушка.

Карпове вудлище використовують для лову важких коропів (їх вага може становити не один десяток кілограмів). Його особливість полягає у таких показниках:

  • високий показник міцності конструкції;
  • велика довжина виробу;
  • масивність зовнішнього вигляду;
  • незвичайне розташування та форма ручок.

Зазвичай одна з ручок, що мають невелику довжину, сильно винесена вперед. Це допомагає закидати на максимальну відстань дуже важкі грузила. Для придонного вилову знадобиться фідерне вудилище. Виріб оснащений фідером та квівертипом. Такий вид пристосування:

  • одночасно здійснює підгодовування риби та її лов;
  • використовується за наявності течії та її відсутності.

Встановлюють вудлище паралельно лінії берега на дві підпірки. Більш легким і коротким варіантом фідерного пристосування є пікерне вудилище. Воно застосовується для придонного лову на мілководді невеликої риби. У рукоятці виробу є запасні наконечники (вершини), які за необхідності можна змінювати. Це актуально для лову різних видів трофеїв. Снасть обладнана легким грузилом, може використовуватися з годівницею невеликого розміру.

Оптимальним варіантом для новачків у рибному лові стане поплавцеве вудилище. Воно також підійде для риболовлі у найпростіших умовах. Конструкція снасті передбачає наявність котушки. Волосінь прикріплюється безпосередньо на вершинку. Дальність закидання у приладу поплавця невелика, але чутливість досить хороша. Випускають цей різновид пристосувань для риболовлі в різних варіантах, включаючи вудилище:

  • махове, болонське та матчеве;
  • зимове та тролінгове (з човна);
  • морське (серфове) та нахлистове.

Використання махрового вудилища актуальне у водоймах, у яких течія слабка або відсутня взагалі. У конструкції пропускні кільця не передбачені. Варіант махового пристосування особливо підходить новачкам завдяки закиданню на невелику відстань (від 5 до 12 метрів), простоти використання, низькій вартості.

У рибалок-аматорів найпопулярнішою є болонська снасть. Вона є універсальним пристосуванням для водойм зі слабкою і середньою течією. Вудлище обладнане:

  • котушкою, що дозволяє збільшити дальність закидання, покращити керованість;
  • пропускними кільцями для жилки.

Додатковий варіант у вигляді рухомих кілець виконує функцію кріплення до кінчика бланка (вершинки).

Багато схожим з болонськими є матчові снасті, що використовуються при відлові великих трофеїв. Їх відмінність полягає в довжині хлиста та частоті розташування кілець. У вудилищах матчевих бланк коротший, відстань між кільцями менша. Воно включає три секції, що відрізняються:

  • міцністю;
  • точністю закидання;
  • його великою дальністю.

Використовуване для підлідного лову спеціальне зимове вудлище зазвичай коротке, тому що рибалка знаходиться прямо біля лунки. Деякі виробники пропонують такі вироби з котушками, хлистом (наконечником), які рибалки називають «сторожок» або «кивок». Зимовий варіант снасті придатний для використання і в літній період для лову з човна.

Ті, хто віддає перевагу риболовлі з катера, моторного або гребного човна, використовують тролінгові або човнові вудилища. Вони відрізняються легкою вагою та невеликою довжиною, наявністю подовженої рукояті, пристосованої для закріплення на борту.

На велику рибу в морі при сильному вітрі виходять із морським вудлищем (його ще називають серфовим). Снасть включає три секції. Вона міцна та гнучка, відрізняється можливістю великої дальності закидання.

У струмках і невеликих річечках із швидкою течією використання спінінга та поплавцевого вудилища малоефективне. У таких умовах більше підійде так звана нахлистова снасть, що дозволяє закидати приманку з винятковою точністю. Виріб досить легкий, має котушку, розміщену за рукояткою майже біля його кінця.

Кастинг-тест

Цей параметр, що вказується в інструкції з використання вудилищ або спінінгів у грамах або унціях, позначає рекомендовану виробником оптимальну для результативного закидання сумарну масу оснастки (гачків, приманки, поплавків, грузил, годівниці тощо). Показник вказаний двоцифровим числом: перша цифра позначає найменшу, друга – найбільшу вагу.

Особливу увагу слід звертати на першу цифру під час матчевої та спінінгової риболовлі, оскільки тут дуже важлива точність закидання. Якщо оснащення дуже легке, закинути його на велику відстань і з високою точністю просто неможливо. Величина другого показника впливає на довговічність не надто міцного вудилища.

Якщо оснастка надто важка, це призведе якщо не до поломки, то, напевно, до передчасного зносу снасті. До того ж далеко і точно закинути важке оснащення навряд чи вдасться. З кастинг-тесту можна підібрати собі «правильне» вудилище. Виділяють три групи спінінгів з наступними оптимальними показниками ваги оснащення:

  • від 7 до 15 грам – легкі;
  • 15-40 – середні;
  • 40+ – важкі.

Універсальним, найчастіше використовуваним варіантом є середні вудилища. Вони підходять для вилову риби, вага якої перевищує 3 кілограми. Це може бути, наприклад, щука, судак. Для риболовлі на трофеї 2-3 кг (до них можна віднести окуня) підійде легкий варіант. На морську (включаючи акул) та велику рибу з прісноводних водойм знадобляться вудилища «важкі».

Фахівці не рекомендують навантажувати виріб максимально. Наприклад, при показнику 50 грам насправді вага оснастки не повинна перевищувати 40.

Довжина

Цей показник означає відстань від комелю (товстого краю) до більш тонкого краю вудочки, до якої кріпиться волосінь. Довжина вудлища може бути 1-9 метрів і залежить від його типу, умов використання, конструкції. Оптимальною для спінінга вважається довжина, що не перевищує 2,4 метри. Для лову з човна цей показник менший (до 2 м), і з берега – більше (загалом, від 2,7 до 3,5 метра). Те саме стосується і кастингового типу виробу. Для інших видів вудилищ фахівці рекомендують наступну довжину:

  • 3,3-4 метри – коропові;
  • 2,5-5 – фідерні (для їх пікерного різновиду граничним є показник 3 метри);
  • 3-9 – поплавочні (довжина махового вудлища має становити 3,5 – 8 метрів, болонського – 4-9, матчевого – 3,6-4,8).

Найкоротшими є зимові вудилища – не більше одного метра. Човнові потрібні довше - 2-2,5 м. Довжина пристроїв для серфового (морського) лову обмежуються двома-чотирма метрами. Якщо простір обмежений, користуватися снастю будь-якого типу великої довжини буде некомфортно. При виборі виробу слід звертати увагу на його параметри в неробочому (складеному) вигляді. Чим воно буде коротшим, тим зручніше для транспортування.

Конструкція

Вудилища всіх типів можуть мати штекерну, телескопічну або цільну конструкцію. Кожна з них має свої «плюси» та «мінуси». Перевагами вудилищ зі штекерною конструкцією, що використовуються переважно досвідченими рибалками, є:

  • жорсткість та міцність, що дозволяють витримати навіть рибу великої ваги;
  • висока точність закидання;
  • простість розбирання та складання.

При цьому треба бути готовим до незручностей при транспортуванні, оскільки в чохол доведеться поміщати виріб частинами. Ще два «мінуси» – обмеженість модельного ряду та висока ціна снастей.

Телескопічний варіант вудилища є розсувним пристосуванням. Воно складається з кількох різних за товщиною частин. При складанні вони ніби входять одна в одну, у результаті виходить виріб невеликий довжини. Його зручно переносити та перевозити навіть без чохла. Недоліком вудилищ з телескопічною конструкцією, що зазвичай зустрічається в поплавці снастей, є неможливість здійснити точне закидання. Вироби даного типу та конструкції зазвичай використовують рибалки-аматори.

Слід звернути увагу і на той факт, що телескопічна снасть актуальна для невеликої течії та стоячої води, а штекерна є оптимальним варіантом для лову у важкодоступних місцях та водоймах, що відрізняються сильною течією.

Цільна конструкція вудилища означає, що це виріб з розміром, що не змінюється. Він є суцільним прутом без будь-яких з'єднань. Цей момент є, з одного боку, перевагою виробу, з іншого – недоліком. «Плюсом» є те, що цільне вудлище має високий рівень міцності. А ось «мінусом» – незручність транспортування. Зустріти про рибалку з вудлищем такої конструкції сьогодні вдається нечасто.

Кількість секцій

Конструкція виробів розкладного типу телескопічного та штекерного варіанта передбачає наявність різної кількості секцій. У першому виді вудлищ їх може бути до дев'яти, у другому – 2-3. Придбання пристрою з великою кількістю колін через їх компактність у складеному стані виправдане лише в тому випадку, якщо на першому місці стоїть зручність транспортування, оскільки в робочому стані вони менш міцні.

Матеріал вудилища

На зміну колись популярному дереву та бамбуку сьогодні прийшли сучасні абсолютно нові матеріали. Пропоновані сьогодні вудилища за матеріалом виготовлення можна поділити на три основні групи:

  • карбонові (з вуглепластику, графіту);
  • зі склопластику;
  • композитні (суміш вугле- та склопластику).

Матеріал виготовлення впливає на характеристики, якість та ціну виробів. Найдорожчими, легкими та якісними є вудилища з карбону. Вони чудово підходять для лову великої риби. Їхній основний недолік – крихкість.

Снасті зі склопластику – найдешевші. Матеріал м'який, стійкий до ударів. Але він досить важкий, має порівняно невисокий рівень стійкості до вигинів. Універсальним є варіант із композиту. Такі вудилища належать до середньої цінової категорії. Завдяки склопластику вироби є міцними. Наявність вуглепластику підвищує їхню гнучкість.

Матеріал ручки

Для виготовлення цього елемента використовують:

  • пробку (висока ціна, мала вага, низька теплопровідність);
  • поролон (за легкістю та деякими іншими якостями поступається пробці, але виграє у вартості);
  • пінопласт (легше навіть пробки з хорошими показниками теплоізоляції та стійкості до вологи, але недовговічний).

Композит, що має переваги поролону та пробки, що входять до його складу, використовується нечасто.

Вага вудилища

Цей показник залежить від матеріалу виготовлення. Вироби із вуглепластику важать від 60 до 370 г, відносяться до категорії легких. Вага композитних училищ знаходиться в діапазоні 115-370 г (середня категорія). Найважчими є пристрої зі склопластику (вага від 150 г до одного кг).

Тест з ліски

Означає оптимальне навантаження цього елемента у футах, зустрічається в діапазоні від 7 до 15 футів (один фут дорівнює 454 г). При різкому русі дуже товста волосінь може зламати вудилище, а занадто тонка - порватися. Мінімальне значення тесту означає пружність вудилища, а максимальне його вантажопідйомність.

Додатково

Кільця бувають лише на вудилищах із котушкою. Вони перешкоджають прилипанню волосіні до поверхні пристосування, її сплутуванню. Якщо котушки немає – волосінь наглухо кріпиться до вершини виробу.

Виробник

Якісні недорогі вудилища та спінінги представлені у великому асортименті в інтернет-магазині Condor fishing. Ми пропонуємо своїм клієнтам лише сертифіковану продукцію з гарантією відомих виробників SPONDA, FERRETTI, APIS та інших не менш популярних ТМ.